головна  |  автори  |  вступне слово  |  зміст  |  додаток   | 

вулиці

А Б В Г Д Є Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ Ю Я

Василь ГАЛАЙБА

ФОТОСПОМИН

КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ

вулиця Борисоглiбcька

Міститься в Подільському районі. Пролягає від вулиці Петра Сагайдачного і веде до Дніпра - до Набережно-Хрещатицької. Назва - від церкви Борисоглібської, яку історик Києва М.Закревський ототожнював з відомим давньоруським храмом Туровою божницею (ХІІст.). 1691р. церква перебудована київським полковником Г.Коровкою-Вольським у формах бароко, називалася на честь Різдва Іоанна Предтечі з Борисоглібським приділом. Вона не постраждала під час пожежі 1811р. і зберегла давні реліквії. Проте у 1930-х роках була знесена. Вулиця Борисоглібська по її сучасній лінії прокладена після пожежі Подолу 1811р. за проектом перепланування Подолу петербурзького архітектора В.Гесте.

Борисоглiбська,14Борисоглiбська,14

Житловий будинок першої половини ХІХст. Знесений в жовтні 1987р.

Борисоглiбська,18 та 20Борисоглiбська,18 та 20

Житлові будинки кінця ХІХ ст. Знесені в грудні 1986 р.

вулиця Боричiв Тiк

Міститься в Подільському районі. Про походження назви вулиці Боричів Тік існує декілька версій: за одною з них, вона виникла від урочища "Борич", що знаходилося на цьому місці; за іншою - від назви гори "Борич" (тепер - Андріївська гора). В історичній літературі згадується також воєвода Борич. Звідки - Боричів Тік, тобто місце для обмолота хліба. Назва "тік" виводиться також з слова "потік" - Боричів Тік - Боричів ручай. Ще один варіант - місце проживання збирача податків - "борича" ("бируча"). Вулиця Боричів Тік по її сучасній лінії виникла після пожежі Подолу 1811р., який знищив дерев'яну забудову і, за свідченнями очевидців та архівними документами, "превратил в пепел лучшую часть города". Вулиця була прокладена у зв'язку з переплануванням Подолу за проектом архітектора В.Гесте. Поділ був поділений на прямокутні квартали сіткою прямих вулиць. Вулиця пролягає від Боричевого узвозу до вулиці Флорівської. Тут зберігся садибний характер малоповерхової післяпожежної забудови початку ХІХст., окремі будинки якої взято на державний облік та під охорону як пам'ятки містобудування та архітектури.

Боричiв Тiк,22 та 22-аБоричiв Тiк,22 та 22-а

Будинок №22 (крайній ліворуч) споруджений 1893р. за проектом архітектора Г.Шлейфера під впливом еклектики на території садибної ділянки, яка належала відомому київському лікарю Ф.Дашкевичу. Разом з сусіднім будинком №22-а, спорудженим 1816р., до 1928р. входив до садиби під єдиним номером. Відзначався цінним інтер'єром, зокрема, кахельними печами, ліпленням плафонів, олійними розписами. У 1910-1912рр. в будинку містилося єврейське чоловіче початкове училище Розенберга. Знесений 1985р. у зв'язку з ремонтом будинку №3/24. Зараз відбудований.

Боричiв Тiк,23-аБоричiв Тiк,23-а (на свiтлинi- крайнiй лiворуч)

Споруджений 1854р. титулярним радником О.Міхедою на місці старого будинку, зведеного 1819р. за типовим проектом на території садиби колезького радника М.Гладиковського, яка разом з садибною ділянкою (сучасний №23/3) складала єдиний садибний номер. Наприкінці 1880-х рр. проведено його реконструкцію - прибудовано тамбур з входом, завершеним трикутним металевим ажурним дашком. Є характерним зразком забудови Києва середини ХІХст. Зараз будинок частково розібрано.

Боричiв Тiк,29 та 31Боричiв Тiк,29 та 31

Cпоруджений 1815р. за "зразковим проектом" у стилі класицизму на території садиби, що належала дворянину З.Брезгунову - ювеліру, учню відомого київського "срібних справ майстра" Самсона Стрельбицького. Проект забудови всієї садиби, що виходила на Андріївський узвіз, був розроблений архітектором А.Меленським 1813р. Він складався з двох дерев'яних будинків по півтора поверхи: наріжного, що зберігся дотепер, і по лінії Боричевого Току - знесений у 1970-х рр. Флігельний будинок 1857р. був перебудований наступним власником садиби київським "тимчасовим" купцем другої гільдії Ф.Федоровим. На початку ХХст. тут містилася казенна винарня. Знесений в грудні 1981р.

Боричiв Тiк,32 та30Боричiв Тiк,32 та30

Дерев'яний житловий будинок №32, зведений 1889р. У ХІХ - на початку ХХст. належав Києво-Подільському Успенському собору. Знесений після 1978р. Дерев'яний будинок №30 на кам'яному напівповерсі споруджений 1819р. першою власницею садиби - "дружиною канцеляриста", дворянкою Х.Хільчевською. 1881р. нова власниця садиби - "дружина земського лікаря" Є.Слісаревська перебудовує фасадний будинок, збільшивши його. В 1970-х рр. був обкладений цеглою, що призвело до повної втрати декору. До знесення будинку 1993р. в ньому зберігався інтер'єр кінця ХІХст. - дерев'яні дубові сходи, перила з балясинами, фільончасті двері тощо. У 1818-1828рр. в будинку містилося Подільське єврейське товариство, якому на той час належала садиба; 1914р. - майстерня дамського одягу О.Якушко.

Боричiв Тiк, рiг IгорiвськоїБоричiв Тiк, рiг Iгорiвської

Дві садиби складали спільну власність міщанина В.Котикова. Забудова складалася поступово, починаючи з 1870-х рр.: первісні прості дерев'яні об'є-ми добудовувалися, надбудовувалися, обкладалися цеглою. Будинки знесені у 1982-1983рр.

Боричiв узвiз

Міститься в Подільському районі. Пролягає від вулиці Боричів Тік до вулиці Набережно-Хрещатицької. Одна з найдавніших вулиць Києва. Відповідно до літопису, 945р. під Боричевим поблизу вустя р.Почайни зупинялися древлянські посли, що були запрошені княгинею Ольгою. Після хрещення киян 988р. Боричевим був стягнутий вниз язицький ідол бога Перуна та скинутий в Дніпро і, знову-таки за легендою, виринув ("видубив") поблизу теперішнього Видубицького монастиря. Іще в XVIIст. Боричів узвоз поєднував Поділ із Верхнім містом. Неподалік від вірогідного місцезнаходження в минувщині Боричева узвозу тепер розміщено фунікулер ім. А.Іванова (радикально реконструйований за проектом В.Єжова, Я.Віга та ін.). Деякий час була частиною Трьохсвятительської вулиці. 1869р. була відокремлена від останньої та набула сучасної назви. До Боричевого узвозу прилучаються Поштова площа та вулиця Петра Сагайдачного.

Боричiв узвiз,4 та 6Боричiв узвiз,4 та 6

Житлові двоповерхові цегляні будинки кінця ХІХст. Знесені в листопаді 1984р.

Боричiв узвiз,9/17Боричiв узвiз,9/17

Цегляний мур на розі Боричева узвозу та Петра Сагайдачного. Знесений після 1982р. Тепер на цьому місці споруда "Перкомбанку".

Боричiв узвiз,11/4Боричiв узвiз,11/4

Житловий будинок меблірованих кімнат "Дніпровський порт" кінця ХІХст., в якому в 1894-1896рр. мешкав російський письменник О.Купрін (1870-1938). 1958р. на фасаді будинку була встановлена відповідна до події меморіальна дошка. Будинок знесений в серпні 1982р. Згодом відновлений в старих формах з добудовою тре-тього поверху. 1985р. на фасаді знову встановлено меморіальну дошку О.Купріну (скульптор О.Кущ, архітектор П.Купрій).

вулиця Борщагiвська

Міститься в Радянському та Жовтневому районах, на Шулявці та Караваєвих Дачах. Пролягає від Повітрофлотського проспекту та вулиці Жилянської (як її продовження) до вулиці Гарматної. Виникла в ХІХст. під такою саме назвою на шляху до сіл Братська, Микільська, Михайлівська, Петропавлівська та Софійська Борщагівка. Спочатку простягалася від проспекту Перемоги (поблизу вулиці Шолуденка). В 1960-1970-х рр. повністю перепланована та перебудована, в початковій частині змінено її напрям. Назву "вулиця Борщагівська" в 1902-1928рр. мала і теперішня вулиця Миколи Кравченка. До вулиці Борщагівської прилучаються провулок Політехнічний, вулиці Боткіна, Дашавська, Маміна-Сибіряка, Польова, Академіка Янгеля, Виборзька, провулки Ковальський, Індустріальний, вулиці Індустріальна, Генерала Тупікова, Ніжинська та Західна, а також декілька тупикових провулків без назви (до середини ХХст. існували під номерами: провулок №1, провулок №2 і т. ін.).

Борщагiвська, рiг БоткiнаБорщагiвська, рiг Боткiна

Житлова забудова кінця ХІХ - початку ХХст. Знесена в 1980-х рр.

вулиця Боткiна

Міститься в Жовтневому районі на Шулявці. Пролягає від вулиці Політехнічної до вулиці Борщагівської. Виникла наприкінці ХІХст. Мала назву провулок Бондарівський. Сучасна назва - з 1952р. - на честь С.Боткіна (1832-1889), лікаря-терапевта та вченого, відкривача "хвороби Боткіна".

Боткiна, 3, 5, 7, 9 та 11Боткiна, 3, 5, 7, 9 та 11

Житлова забудова кінця ХІХ - першої половини ХХст. Знесена в 1986-1987рр.

вулиця Братська

Міститься в Подільському районі. За її сучасною лінією виникла після перепланування Подолу за проектом петербурзького архітектора В.Гесте 1812р. Починається від Ігорівської і проходить на північ вздовж Дніпра до вулиці Іллінської. У першій половині ХІХ ст. мала назву Володимирська. Братською зветься з 1869р. від розташованого у цій місцевості одноіменного монастиря. Вулиця під такою назвою існувала на Подолі ще в середині ХVІІст.

Братська, 9, 11 та 13Братська, 9, 11 та 13

Житлові кам'яні будинки різної поверховості кінця ХІХ - початку ХХст. в стилі пізнього класицизму. В будинку №13 свого часу було влаштоване таємне хранилище марксистсько-ленінської літератури, що видавалася "іскрівськими" організаціями Києва. Будинок №9 знесений в квітні 1985р., будинки №№11 та 13 знесені в липні 1985р.

<< попередня | вгору | наступна >>

 

головна  |  автори  |  вступне слово  |  зміст  |  додаток