головна  |  автори  |  вступне слово  |  зміст  |  додаток  | 

вулиці

А Б В Г Д Є Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ Ю Я

Василь ГАЛАЙБА

ФОТОСПОМИН

КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ

вулиця Хрещатик

Міститься у Старокиївському та Печерському районах. Первісно - шлях у бік Василькова під стіною Старокиївської фортеці від улоговини "Хрещатий яр" (найменування - від колишнього струмка з так званого Хрещатицького джерела або від перехрещення улоговини поперечними яругами). Наприкінці XVIIIст. сформувалися перші забудовані садиби біля сучасної Європейської площі. Подальший розвиток міста створив сприятливі обставини для надання вулиці статусу центральної. Зрештою, Хрещатик став багатою й ошатною вулицею з приміщенням Міської думи, головною поштою, банківськими конторами, розкішними прибутковими будинками, театрами та сінематографами, різноманітними торговельними закладами. У радянський час (протягом 1923-1937рр.) Хрещатик називався вулицею Воровського на честь вбитого у Швейцарії радянського дипломата. На початку фашистської окупації у вересні 1941р. радянські підпільники висадили у повітря декілька будинків в центрі міста. Наслідком цього виявилася нищівна пожежа й руйнування більшості хрещатицьких споруд. По війні було проведено представницький конкурс і зведено новий, значно ширший і вищий Хрещатик. Лише в окремих кварталах збереглися залишки старовини, що пережили війну. Деякі з них були знесені порівняно недавно.

Хрещатик, 2Хрещатик, 2

Колись тут стояла одна з найперших значних хрещатицьких споруд - будівля старого дерев'яного міського театру, від якого Хрещатик спершу називався Театральною вулицею. Старезний театр знесли 1851р. На його місці постав триповерховий приватний готель з рестораном "Європейський" (архітектор О.Беретті), у якому зупинялися М.Костомаров, І.Мечніков, Ф.Тютчев та ін., бував Тарас Шевченко. Від назви колишнього готелю походить сучасне ім'я Європейської площі. У радянський час готель використовували як приміщення американської благодійної установи "АРА", соцзабезу, прокуратури. В березні 1979р. історичну пам'ятку знесли, щоб спорудити філію музею В.Леніна (тепер "Український дім").

Хрещатик, 4Хрещатик, 4

Наріжна будівля на Хрещатику і Трьохсвятительській вулиці зведена у середині ХІХст., спершу двоповерхова, у пізньокласичному стилі; потім надбудовано третій поверх, з боку Трьохсвятительської вул. добудовано новий корпус (архітектор В.Ніколаєв, 1875р.). Садиба належала швейцарському годинникареві Ц. Верле, потім перейшла до власника відомої ювелірної фабрики Й.Маршака. Тут було його підприємство і фірмовий магазин. Порівняно недавно будинок займала прес-агенція "Новини"; футбольні уболівальники пам'ятають, як 1975р. тут у вітрині стояв Суперкубок УЄФА. Будинок знесено в квітні 1985р.

Хрещатик, 12Хрещатик, 12

Колишній будинок купця М.Оглобліна (на світлині - в центрі) другої половини ХІХст. Неодноразово зазнавав перебудов, зокрема, у повоєнні роки надбудований двома поверхами. Він, власне, зберігся досі й не тільки не втратив у об'ємі, але, навпаки, здобув фальшивий поверх. Восени 1987р., перед гучною демонстрацією на честь 60-річчя Жовтня, будинок за допомогою дощок і фарби "зрівняли" з сусідніми будівлями - і він досі так стоїть.

Хрещатик, 14Хрещатик, 14

Будинок на світлині в центрі. Споруджений близько 1850р. за проектом О.Беретті на замовлення ротмістра А.Миклашевського, власника порцелянової фабрики. Первісно триповерховий, з досконалими класичними пропорціями; докладно описаний Ф.Ернстом у відомій книзі "Київ: Провідник". Перед війною незграбно надбудований четвертим поверхом. Знесений у січні 1985р.

Хрещатик, 15Хрещатик, 15

КЗразок хрещатицької "наочної агітації" перед Пасажем часів святкування 1500-річчя Києва. Чи всі пам'ятають, що почесним громадянином Києва №1 був Генеральний секретар ЦК КПРС, голова Президії Верховної Ради СРСР Леонід Ілліч Брежнєв?

Хрещатик, 16Хрещатик, 16

Будинок другої половини ХІХст. - цегляний, триповерховий. Остаточного вигляду набув після "переодягання" фасаду 1881р. з класицизму у ренесанс (архітектор О.Хойнацький) на замовлення купця М.Біска. Повоєнному поколінню був відомий перукарнею-салоном "Чарівниця". Знесений у січні 1985р.

Хрещатик, 23 та 27Хрещатик, 23 та 27Хрещатик, 23 та 27

Два будинки-башти - фланкуючі елементи найвираз-нішого ансамблю повоєнного Хрещатика (архітектори А.Добровольський, О.Малиновський, П.Петрушенко, 1951- 1956рр.) - були прикрашені, серед інших елементів декору, скульптурами радянських трудівників як чоловічої, так і жіночої статі у завершенні цоколів. Але під час грандіозного ремонту Хрещатика 1998р. постаті зникли, залишивши по собі два риторичні запитання: хто наказав це зробити і кому вони заважали?

<< попередня | вгору | наступна >>

 

головна  |  автори  |  вступне слово  |  зміст  |  додаток