головна  |  автори  |  вступне слово  |  зміст  |  додаток  | 

вулиці

А Б В Г Д Є Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ Ю Я

Василь ГАЛАЙБА

ФОТОСПОМИН

КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ

вулиця Рейтарська

Міститься в Старокиївському, Радянському та Шевченківському районах. Пролягає від вулиці Володимирської до Львівської площі. Виникла у другій половині XVIIст., коли, після підписання 1654р. Переяславської угоди між Росією та Україною, царські війська (рейтари та стрільці) створили на території Старого Києва Рейтарську та Стрілецьку слобідки. Від того часу має теперішню назву. Вулицю прокладено по території, що була забудована за часів Київської Руси, але після руйнації, вчиненої татаро-монгольською навалою 1240р., декілька століть не заселялася. На вулиці Рейтарській переважає забудова ХІХ - початку ХХст. До вулиці прилучаються провулок Георгіївський, вулиці Золотоворітська, Стрілецька, Олеся Гончара та Велика Житомирська.

Рейтарська,14Рейтарська,14

Спочатку в садибі чиновниці Савицької в 1860-ті роки зведено типовий будиночок - перший поверх цегляний, другий - дерев'яний. 1893р. за проектом архітектора О.Кривошеєва була зроблена значна перебудова, фасад декорований в стилістиці неоренесансу. Тогочасний власник - колезький регістратор П.Танашевич. Знесений в травні 1984р.

Рейтарська,15Рейтарська,15

Садиба входила до складу чималої міської садиби поміщи-ків Білозерських на території сучасних домоволодінь по вулиці Рейтарській, 9-15. В сучасних межах - з 1872р., коли незабудовану ділянку придбав протоієрей М.Богданов. Двоповерховий будинок - перший поверх цегляний, другий - дерев'яний був споруджений 1873р. Проект склав київсь-кий губернський архітектор М.Іконніков. З 1909р. нова власниця - В.Луцкевич - влаштувала в будинку готель "Рим". Знесений в травні-жовтні 1979р.

Рейтарська,32Рейтарська,32

Первісний об'єм - дерев'яна на цегляному півповерсі споруда перебудована 1879р. в садибі, що належала дружині полковника А.Нікітіній. Знесений в грудні 1980р.

Рейтарська,38Рейтарська,38

Житловий будинок кінця ХІХст. Знесений взимку 1978р.

Рейтарська,39Рейтарська,39

Обидві споруди - одно і двоповерхова - належали до садиби №39. Дружина диякона Софійського собору Є.Крижанівська будує 1878р. двоповерховий цегляний будинок, обабіч головного фасаду були влаштовані по другому поверху галереї, дуже характерні для тогочасної київської забудови. Водночас до межі сусідньої садиби (№41) прибудований одноповерховий цегляний флігель. Автор проектів - архітектор П.Спарро. Будинки знесені в червні 1980р.

Рейтарська, 43 та 45Рейтарська, 43 та 45

На першому плані - житловий двоповерховий дерев'яний флі-гель садиби №45, споруджений до 1863р., далі - будинок №43. Обидві садиби з 1863р. належать колезькому секретареві Ю.Чайковському. Як самостій-на садиба №43 1886р. перейшла у власність його дружини О.Чайковської. Проект двоповерхового цегляного будинку склав архітектор Е.Брадтман в традиційному для тогочасної масової забудови "цегляному стилі". Обидві споруди знесені напри-кінці 1970-х рр.

Рейтарська,45Рейтарська,45

Ділянку, що виходила на Львівську площу, придбав за купчою від 23 червня 1886р. один з найпопулярніших київських архітекторів Г.Шлейфер і восени того ж року склав власноруч проект двоповерхового наріжного будинку. Ефектні фасади витримані в стилістиці неоренесансу. Перший поверх прибуткового будинку з широкими вітринами одразу ж назначався під торгівельні приміщення. 1915р., вже інший домовласник - Є.Хацет влаштував на другому поверсі за проектом А.Трахтенберга один з перших в Києві театр-сінематограф "Рекорд". Знесений наприкінці 1970-х рр. Світлина виконана 1978р.

вулиця Рибальська

Міститься в Печерському районі. Пролягає від вулиці Московської до Печерського узвозу. Відома з кінця XVIIIст. під назвою вулиця Москотиньєвська (від прізвища І.Москотиньєва, який в 1763-1782рр. обіймав посаду товариша, тобто заступника київського віце-губернатора). Сучасна назва - з середини ХІХст. З XVIIст. до 1811р. існувала також вулиця Рибальська на Подолі, ліквідована після перепланування.

Рибальська, 27Рибальська, 27

Житловий будинок кінця ХІХ - початку ХХст. Знесений влітку 1999р.

<< попередня | вгору | наступна >>

 

головна  |  автори  |  вступне слово  |  зміст  |  додаток