головна  |  автори  |  вступне слово  |  зміст  |  додаток  | 

вулиці

А Б В Г Д Є Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ Ю Я

Василь ГАЛАЙБА

ФОТОСПОМИН

КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ

вулиця Шовковична

Вулиця Шовковична проходить від вулиці Михайла Грушевського до вулиці Басейної. Її рельєф спочатку рівний, а в районі провулку Івана Козловського переходить на спуск. Вулиця Шовковична відома документально з початку ХІХст., коли вона називалася Аптекарською у зв'язку з тим, що на розі тодішньої вулиці Олександрівської (тепер - Михайла Грушевського) знаходилася одна з перших київських аптек. 1836р. лінія вулиці дещо змінилася: вона була продовжена через територію Шовковичного саду, отримавши від нього назву. Але 1869р. вулицю було перейменовано на Лєвашовську на честь київського генерал-губернатора В.Лєвашова. 1919р. отримала ім'я Карла Лібкнехта, яке носила до 1993р., коли їй було повернуто історичну назву - Шовковична. Нещільна садибна забудова першої половини ХІХст. не збереглася. В другій половині ХІХст. забудова ущільнюється, підвищується її поверховість. На зміну характерним для першої половини ХІХст. спорудам, виконаним в стилі класицизму, приходять будівлі, до яких відносяться поняття еклектика, історизм, а на рубежі ХІХ-ХХст. - модерн.

Чмелiв Яр, рiг ГлибочицькоїШовковична, 4

Житловий цегляний будинок первісно двоповерховий з прибудовою (флігелем) 1893 р. за проектом архітектора В. Ніколаєва. 1939р. надбудований третім поверхом. В 1880-х рр., обімаючи посаду керівника Південно-Західної залізниці, тут мешкав майбутній міністр фінансів та голова Ради Міністрів Російської імперії граф С.Вітте (1849-1915). З 1880-х рр. садиба належала родині кнґзів Трубецьких. Тут до початку ХХст. мешкав філософ кн. Є.Трубецькой, професор Імператорського університету св.Володимира. Триповерховий будинок знесений 1984р., флігель - 1985р. На первісних підвалинах згодом зведено нову сучасну будівлю в старих формах, де зараз містяться структури Верховної Ради України.

Шовковична, 44 та 42Шовковична, 42

Дерев'яний будинок №42 на півтора поверхи у 1863-1864рр. належав київському міщанину А.Шеремету, а згодом його сину В.Шеремету (на російський манер - Шереметєву), який 1872 р. продає садибу київському купцю другої гільдії Л.Курашкевичу. Будинок кілька разів перебудовувався: 1887р. за проектом архітектора П.Тустановського, і 1892р. новою власницею - "дружиною капітана" О.Желтухіною. Знесений в грудні 1980р.

Шовковична, 44 та 42Шовковична, 44

Двоповерховий кам'яний будинок №44 на високому цоколі споруджено 1882р. дружиною колезького асесора Л.Фідлер за проектом архітектора В.Ніколаєва. У 1900-1922рр. власницею будинку була сестра Л.Фідлер - дружина професора класичної філології (грецька словесність) Імператорського університету св. Володимира Адольфа Ізраїлевича Сонні (який разом із Ю.Кулаковським здійснив переклад з латини перших 6 книг "Res Gestae" Амміана Марцелліна 1906р.) - Марфа Олександрівна Сонні. В будинку за радянських часів розташовувалася дитяча інфекційна лікарня, згодом - дитячий садок, ясла. Знесений в грудні 1980р.

вулиця Шулявська

Міститься в Радянському районі на Шулявці. Пролягає від вулиці Галі Тимофєєвої до Брест-Литовського провулку. Виникла в другій половині ХІХст. під такою саме назвою (від місцевості Шулявка, через яку вона проходить). В 1955-1957рр. - вулиця Тбіліська. На вулиці Шулявській збереглося декілька будинків ХІХ - початку ХХст. До вулиці прилучаються: вулиці В.Ярмоли, Ванди Василевської та Тбіліський провулок.

Шулявська, 34Шулявська, 34

Житловий цегляний будинок початку ХХст. Знесений в березні 1988р.

Шулявська, рiг Тбiлiського провулкуШулявська, рiг Тбiлiського провулку

Житловий двоповерховий будинок кінця ХІХст. Знесений протягом 1980-х рр.

Шулявська, рiг Тбiлiського провулкуШулявська, рiг Тбiлiського провулку

Житлові цегляні будинки кінця ХІХст. Будинок, що на світлині ліворуч, знесений протягом 1985р., той, що на світлині праворуч, в липні 1981р.

<< попередня | вгору | наступна >>

 

головна  |  автори  |  вступне слово  |  зміст  |  додаток