головна  |  автори  |  вступне слово  |  зміст  |  додаток   | 

вулиці

А Б В Г Д Є Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ Ю Я

Василь ГАЛАЙБА

ФОТОСПОМИН

КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ

вулиця Велика Житомирська

Міститься в Шевченківському районі. Пролягає від Михайлівської площі до Львівської площі. Одна з найдавніших вулиць Києва. Виникла за доби Київської Руси на шляху до Житомира. В XV-XVIIст. разом з теперішньою вулицею Артема мала назву Львівська. На початку ХІХ століття складалась з двох частин: нижньої - від Козиного болота (тепер Майдан Незалежності) до Михайлівської площі у XVIIIст. відомої як Навізна, і верхньої - Житомирської. З 1830рр. неофіційно, а 1869р. офіційно нижня частина отримала назву вулиця Мала Житомирська, верхня - сучасну назву. В 1919-1944рр. носила ім'я польського поета А. Міцкевича та більшовицького діяча О.Горовиця (Горвиця). До вулиці Велика Житомирська прилучаються вулиці Володимирська, Стрілецька, Олеся Гончара, Стрітенська та Рейтарська.

Велика Житомирська, 2-аВелика Житомирська, 2-а

Двоповерховий цегляний будинок входив як житловий флігель до складу чималої садиби, що сформувалась в 1857-1858рр., коли Й. Ейсман скуповує кілька невеликих ділянок з маленькими непоказними дерев'яними будинками з боку Михайлівської площі і вулиці Велика Житомирська. Родина Ейсманів відома в Києві з 1812р., коли сюди прибув Ю.Ейсман, що виконував обов'язки пастора місцевої лютеранської громади понад три десятиріччя. Його син - власник однієї з перших в Києві приватних аптек - забудовує свою садибу на Великій Житомирській 1858р. за проектом архітектора О.Беретті. В єдиній стилістиці пізнього класицизму були зведені триповерховий будинок, двоповерховий житловий флігель і одноповерхові цегляні служби на межі з сусіднім домовласництвом з боку вулиці Велика Житомирська. 1862р. садиба за заповітом перейшла Г.Ейсману, професору кафедри історії російського законодавства Імператорського університету св. Володимира. З 1871р. він був гласним Міської думи, а в 1879-1884рр. обіймав посаду міського голови. Свою садибу на Великій Житомирській Г.Ейсман віддавав в оренду Київському військовому округу, а 1873р. продав Міністерству народної освіти для Київського реального училища. Двоповерховий флігель використовувався під житло для співробітників реального училища, що існувало до 1920р. 1985р. була розібрана цегляна арка входу біля двоповерхового флігеля для забезпечення проїзду на будмайданчик БУ-6 треста "Київміськбуд" №2. В процесі робіт будинок був приведений до аварійного стану і розібраний рік по тому, у вересні-жовтні 1986р. Чітко витримана в пропорціях будівля органічно вписувалась в один з найважливіших районів міста як складова частина архітектурного комплексу початку вулиці Велика Житомирська та Михайлівської площі.

Велика Житомирська, 23Велика Житомирська, 23

Власники наріжної ділянки відомі з першої третини ХІХст. З 1821р. садибю володів відставний вахмістр Ф.Головатенко, а після його смерті 1829р. ділянка перейшла за заповітом дочці Марії (в шлюбі Андрющенко). Забудова садиби до початку 1870-х років - геть уся дерев'яна. За відомостями 1866 р., взагалі в усьому кварталі немає жодних цегляних споруд. 1867р. садибу, що мала тоді площу 100 кв. саж., купив пошехонський міщанин М.Шепулін. Він скуповує сусідні ділянки, збільшує свою садибу і на перетині з вулицею Маловолодимирською (нині вулиця Олеся Гончара) 1872р. зводить двоповерховий на підвалах цегляний будинок. Автор проекту архітектор П.Спарро. Рік по тому, в липні 1873р., М.Шипулін отримав дозвіл на добудову з боку Маловолодимирської одноповерхового цегляного флігеля. Будинок використовувався як прибутковий: одразу після закінчення будівництва і в пізніші роки окрім трьох квартир тут містилися: в підвалі - кондитерська і пекарня, на першому поверсі торговельні приміщення - бакалійна лавка, фотосалон, годинникова майстерня. Будинок знесений у лютому 1980р.

Велика Житомирська,27Велика Житомирська,27

Двоповерховий цегляний будинок по фронту вулиці було зведено 1879р. в садибі, що з 1874р. належала титулярному раднику Є.Алексєєву. Автор проекту архітектор П.Спарро. Будинок використовувався не тільки як житловий: в різні роки за довідковими і адресними книгами тут значаться бакалійний і овочевий магазин (1906р.), резервна команда поліції і цейхгауз (1907р.), мебліровані кімнати "Волинь" (1915р.), Київська міщанська управа (тут таки на початку ХХ ст. живе і голова міщанської управи - Я.Щербинський). Споруда в рядовій забудові вулиці існувала до 1980-х рр. В березні 1989р. Товариство охорони пам'яток історії і культури погодило проект існуючого нині на цьому місці багатоповерхового будинку. Будинок знесений у вересні 1989р.

Велика Житомирська,36 та 38Велика Житомирська,36 та 38

Садиба належала Києво-Стрітенській церкві, що стояла на протилежному, непарному, боці вулиці. З середини ХІХст. в садибі містилися два невеликих будиночки - одно- і двоповерховий. В одноповерховому будинку №38 мешкав відомий український художник І.Сошенко (1807-1876). В 1834-1838рр. він навчався в Академії мистецтв, 1835р. познайомився в С.-Петербурзі з Т.Шевченком і сприяв його викупові з кріпацтва. Під час останнього перебування в Києві 1859р. Т.Шевченко бував у І. Сошенка на квартирі і тут познайомився з М.Чалим, майбутнім біографом поета. М.Чалий на той час був інспектором 2-ї Київської гімназії, де працював і І.Сошенко. В документальній розповіді В.Жмира "Слідами Кобзаря" переказуються спомини М.Чалого про цю садибу: "У дворі був садок, відкривався чудовий краєвид на Кожум'яки, Дитинку. Коли туди прийшов Чалий, який давно мріяв про зустріч з Шевченком, то застав двох давніх друзів за трапезою у товаристві дружини і племінниці Сошенка та їхньої приятельки. З дамами Тарас Григорович розмовляв польською мовою, був говірким і веселим, співав". В будинку №36 на початку ХХст. містилося міське училище №109. Обидва будинки знесені в липні 1980р.

вулиця Велика Китаївська

Міститься в Московському районі на Саперній слобідці. Пролягає від Саперно-Слобідської вулиці до кінця забудови. Виникла за доби Київської Руси як шлях до літописного селища Китаїв, від якого і здобула назву (колишній дальній кінець Великої Китаївської вулиці). Історична місцевість Китаїв розташована між Багриновою Горою, Корчуватим та Мишоловкою. Збереглися залишки городища ІХ–Х ст. У XIV–XVII ст. тут існувала Китаївська пустинь – печерний монастир, підпорядкований Києво-Печерській Успенській лаврі. Вулиця Велика Китаївська разом з проспектом Науки була головною вулицею Китаєва. З середини ХІХ ст. до 1969 р. фактично збігалася з теперішнім проспектом Науки (за винятком його відрізку між вулицями Голосіївською та Писаржевського), що був прокладений як її “випрямлений” варіант. Під сучасною назвою відома з ХІХ ст. Була забудована переважно одно-двоповерховими житловими будинками садибного типу. На території школи № 59 1973 р. було встановлене бронзове погруддя письменника О. Бойченка (1903–1950). До Великої Китаївської вулиці прилучаються вулиця Феодосійська, Стратегічне шосе та вулиця Грабовського.

Велика Китаївська,11Велика Китаївська,11

Житловий будинок другої половини ХІХст. Знесений в липні 1986р.

Велика Китаївська, 17, 19, 25 та 50Велика Китаївська, 17, 19, 25 та 50 (на свiтлинi- лiворуч)

Житлова забудова другої половини ХІХст. Будинки знесені в листопаді 1985р.

вулиця Велика Мостицька

Міститься в Подільському районі на Пріорці. Пролягає від вулиці Вишгородської до вулиці Наталії Ужвій. Відома з першої половини ХІХст. Назва походить від дерев'яного покриття, яким "мостилися" на той час вулиці, що були прокладені у заболоченій місцевості. Існував також провулок Мостицький (його давня назва - вулиця Верхньомостицька). У другій половині 1980-х рр. наступницею Великої та Малої Мостицьких стала вулиця Мостицька, що є центральною вулицею Мостицького житлового масиву (архітектори М.Кульчицький, О.Юн), що складається з трьох мікрорайонів та забудований 9-12-поверховими та 16-поверховими житловими будинками. Під час знесення старої забудови довкола вулиці Великої Мостицької зникла також вулиця Левченка, що до 1950-х рр. мала назву вулиці Жеребіївської. До Великої Мостицької вулиці прилучаються вулиці Замковецька та Брестська.

Велика Мостицька,8 та 6Велика Мостицька,8 та 6

Житлові будинки другої половини ХІХст. Знесені в першій половині 1980-х рр.

<< попередня | вгору | наступна >>

 

головна  |  автори  |  вступне слово  |  зміст  |  додаток