головна  |  автори  |  вступне слово  |  зміст  |  додаток   | 

вулиці

А Б В Г Д Є Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ Ю Я

Василь ГАЛАЙБА

ФОТОСПОМИН

КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ

вулиця Воровського

Міститься в Радянському та Шевченківському районах. Пролягає від Львівської площі до площі Перемоги. Виникла в 1830-х рр. Первісна назва - Бульварно-Кудрявська: за генпланом Києва 1837р. з'єднала Бульварну вулицю (нині бульвар Тараса Шевченка) з передмістям Кудрявцем. З 1919р. мала назву вулиці Нероновича на честь Є.Нероновича (1890-1918), учасника громадянської війни та Січневого повстання в Києві 1918р. Сучасна назва - з 1937р. Названа на честь В.Воровського (1871-1923), революціонера, дипломата і публіциста. Цікаво, що назву "вулиця Воровського" мав у 1923-1937рр. Хрещатик. До вулиці Воровського прилучаються вулиці Ярославів Вал, Обсерваторна, провулок Чеховський, вулиці Гоголівська, Тургенівська та Дмитрівська.

Воровського,9-бВоровського,9-б

За купчою від 15 липня 1874р. садиба належить київському купцю А.Догматирському. На той час на ділянці вже існує двоповерховий дерев'яний будинок, згодом обкладений цеглою. 1880р. ліворуч був прибудований за проектом архітектора П.Спарро двоповерховий цегляний "каретний магазин". Дерев'яний будинок знесений в квітні 1984р.

Воровського, 21 та 23Воровського, 21 та 23

Двоповерховий дерев'яний будинок №21 в садибі статського радника О. Климовича зведено одним з перших на вулиці - 1856р. Автор проекту - київський міський архітектор М.Самонов. Територія ділянки на той час була перерізана залишками стародавніх валів. Прибудова і реконструкція будинку в стилістиці історизму 1886 р. - за проектом архітектора О.Хойнацького. Наприкінці ХІХст. належав відомому інженеру В.Стельмаховичу. Будинки № 21 і сусідній №23 знесені в лютому 1990р.

Воровського,27Воровського,27

Перший з відомих власників садиби - керуючий губернською канцелярією Попов - спорудив двоповерховий цегляний особняк. 1872 р. ділянка перейшла у власність княгині С. Кудашової, котра продала її через 5 років барону Р.Штейнгелю (1841-1892), інженерові шляхів сполучень. Проект реконструкції будинку з добудовою нових приміщень у бік вулиці розробив київський міський архітектор В.Ніколаєв, але від нагляду за будівництвом через два тижні відмовився. Замовником був запрошений інший зодчий - академік архітектури В.Сичугов. Він дещо переробив проект і взяв на себе керівництво при зведенні нових об'ємів. Фасади особняка декоровані в стилістиці романтизованої тюдорівської готики. Окрасою усього кварталу був доглянутий англійський краєвидний парк з великим декоративним фонтаном. З початку ХХ ст. садиба належала лікарю-невропатологу, професору Імператорського університету св. Володимира М.Лапинському, який відкрив тут санаторій для душевнохворих із фізіотерапевтичними методами лікування. Для цього було споруджено спеціальний корпус, теж декорований у стилі неоготики. У 1976-1981рр. частину особняка було знищено, а натомість зведено багатоповерховий корпус Інституту ортопедії.

Волоська,15 рiг Спаської

Воровського, 34Воровського, 34

На світлині бачимо дві споруди - будинок і флігель. Цегляний двоповерховий флігель (на другому плані) споруджений 1882р. за проектом архітектора О.Шіле в садибі дворянки А.Рогальської. Її спадкоємець надвірний радник П.Рогальський спорудив 1894р. на місці невеликого дерев'яного особняка двоповерховий цегляний прибутковий будинок. Автор проекту і керівник будівництва - А.Краусс. Будинки знесені в 1986-1989рр.

Воровського,38/16Воровського,38/16

Первісний об'єм - одноповерховий цегляний будинок - зведений на перетині з Івановською (нині Тургенєвською) вулицею у 1863-1864 рр. 1871р. садибу придбав підполковник В.Вейсбах, з 1878р. вона належить колезькому раднику М.Ляшенко. Верхній дерев'яний поверх надбудований 1881р. У 1889-1903рр. садиба належить дружині надвірного радника Ю.Івановській, пізніше - дворянці М.-С.Недзведській. Напевно, останнім приватним власником садиби став потомствений почесний громадянин О.Сидоров, що придбав її 19 січня 1917р. Саме в цьому будинку 1909р. містилася редакція літературно-наукового і громадського журналу "Українська хата", що виходив за редакцією П.Богацького та М.Шаповала. Тут було підготовлено його перші п'ять чисел. У "Зводі пам'яток" помилково вказано, що редакція знаходилась в існуючому чотириповерховому будинку, який має ту саме адресу (цей будинок зведено пізніше, у 1910-1911рр.). Двоповерховий наріжний будинок знесений в листопаді-грудні 1986р.

Воровського,41Воровського,41

Чотириповерховий житловий будинок початку ХХст. Знесений в лютому 1983р.

Воровського, рiг ДмитрiвськоїВоровського, рiг Дмитрiвської

Двоповерховий житловий будинок кінця ХІХ ст. Знесений на зламі 1970-1980 рр.

<< попередня | вгору | наступна >>

 

головна  |  автори  |  вступне слово  |  зміст  |  додаток